Слово "рівняння" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІВНЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів.. рівняння літератури по життю (Про багатство л-ри, 1959, 56); Ленін підкреслював, що літературна справа найменше піддається механічному рівнянню, нівелюванню, а також вирішенню літературних питань за принципом переваги більшості над меншістю (Рад. літ-во, 4, 1965, 9); — Рівняємось!це всюди звучить тепер у колгоспі: рівняння на кращих (Рад. Укр., 20.XII 1961, 2).

2. мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин. Якщо обидві частини рівності з однією або кількома буквами мають однакову числову величину не при всяких числових значеннях цих букв, то дана рівність називається рівнянням (Алг., І, 1956, 80); Задачі механіки привели відразу до створення надзвичайно цікавої дисциплінитеорії диференціальних рівнянь (Наука.., 6, 1964, 15).

Зве́дене рівня́ння див. зве́дений; Неозна́чене рівня́ння див. неозна́чений.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 552.