Слово "рідіючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІДІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ріді́ти. — Старієте, Антоне Андрійовичу,зауважила Уляна Григорівна, зупиняючи невеселий погляд на його рідіючій чуприні і жилавій шиї, покарбованій глибокими зморшками (Добр., Очак. розмир, 1965, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 556.