Слово "ріжок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІЖО́К, жка́, ч.

1. мн. рі́жки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки… (Коцюб., II, 1955, 324); Теля розігналось і стукнуло міцним лобом, над яким виступали вже чималі ріжки, велику круглу макітру (Донч., VI, 1957, 147).

2. мн. ріжки́. Зменш.-пестл. до ріг 4-6. Перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (Досв., Вибр., 1959, 235); Від клуні поспішав палій. Не думаючи нічого, він подерся по ріжку комори під стріху і вмочив запаленого сірника в сухий околот покрівлі. Червоненькі лишаї слалися по околоті на горище, тріщали спечені павуки та пурхали з гнізд поперелякувані горобці (Ле, Ю. Кудря, 1956, 267); Ярема засунув руку за пазуху, дістав вузлика, швидко розгорнув його, тримаючи хустку за ріжок, війнув нею над снігом (Загреб., Шепіт, 1966, 31); Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим молочним сяйвом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 334).

3. мн. ріжки́. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем. За ворітьми заграв ріжок різким, голосним тоном, заграла скрипка (Н.-Лев., II, 1956, 111).

Англі́йський ріжо́к — альтовий гобой. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої темисоло англійського ріжка (Мист., 5, 1965, 10).

4. мн. ріжки́. Назва різних, схожих формою на ріг (у 1 знач.) виробів для зберігання тютюну, пороху та інших, перев. сипких речовин. Дід Онисько нюхав табаку з ріжка і хвилинку щось думав собі (Козл., Ю. Крук, 1950, 96); В руці в нього довга гирлига, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем, ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачкоммастити рани худобі та собі (Стельмах, І, 1962, 43); // розм. Магазин ручного кулемета або автомата у формі рога для патронів. — Хто набиває мій диск?гукає боєць пораненим, які, хто лише міг, набивали ріжки й диски (Гончар, III, 1959, 159); Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (Гончар, III, 1959, 97).

5. мн. ріжки́. Наповнений фарбою волячий або який-небудь інший ріг із вставленим у тонкий кінець пером для розмальовування посуду. В майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гончарському крузі та розпису ріжком (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 63); Поки посуд ще трохи сирий, майстри розмальовують його за допомогою простого ріжка, зробленого з рогу корови (Мист., 6, 1964, 15).

6. мн. ріжки́. Частина предмета або весь предмет, схожий формою на ріг (у 1 знач.); використовується як пристосування для чого-небудь. Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку, кидаючи на море.. то ясно-червоний, то зелений, то синій, то жовтий світ (Н.-Лев., V, 1966, 141); Коваль передав Марті трубку, та поклала її на ріжки апарата (Собко, Срібний корабель, 1961, 266).

7. мн. ріжки́. Солодка булочка або інші які-небудь ласощі, подібні формою до рога (у 1 знач.). От до неї [чоловік]: «Чого тобі бажається? кажи». Тут вона [жінка] й почне вигадувати: і медяничків, і ріжків, і мочених кисличок (Кв.-Осн., II, 1956, 102); Вийнявши з кишені пряничного цапа, два цукрові ріжки, яблуко та гілку синього ізюму, він поклав усе це на подушку (Горький, Дитинство, 1947, 25).

8. мн. ріжки́. Гострий кінець вил.

9. мн. ріжки́, рідко. Освітлювальний пристрій у вигляді ковпачка або короткої трубки з розширеним кінцем. Внизу за парапетом бульвару, з садка.. заблищали газові ріжки (Н.-Лев., V, 1966, 142).

10. тільки мн. ріжки́, рідко. Певним способом заплетені коси. Отака й то дівчина була, що побігла через подвір’я шлею боронити: просто в спідниці, в сорочці з виложистим коміром з шляркою, і заплетена в ріжки (Свидн., Люборацькі, 1955, 4).

11. тільки мн. ріжки́, бот. (Claviceps purpurea L.). Паразитичний грибок на злакових культурах (житі і рідше пшениці), що містить у собі отруйну речовину; використовується в медицині. Ріжки дуже отруйний для тварин і людей грибок, який паразитує на злаках (Профіл. захвор.., 1955, 193); Ріжки відомі медицині здавна. Препарати, одержані з цього грибка, знижують кров’яний тиск, розширяють судини, уповільнюють скорочення серцевого м’яза та гладкої мускулатури (Наука.., 9, 1967, 29); // Хвороба злакових рослин, спричинювана паразитичним грибком, що перетворює зерна в колосі на наріст чорно-фіолетового кольору. Ріжкиусім відоме захворювання злаків, яке полягає в тому, що в колосках замість насіння утворюються щільні, досить великі фіолетові склероції гриба (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 277); Ріжки на зернових культурах значно знижують урожай (Захист рослин.., 1952, 300).

12. тільки мн. ріжки́. Плід ріжкового дерева. Рудий.. Тур дав їй ще й кілька чудових царгородських ріжків, яких вона зроду не бачила (Скл., Святослав, 1959, 69); На смак ріжки нагадують ізюм з ароматом рому. З кожного дорослого дерева збирають до 40 кілограмів таких ріжків (Веч. Київ, 2.I 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 559.