Слово "ріжучий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІ́ЖУЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до рі́зати 1.

2. у знач. прикм. Признач. для різання. Щоб різальний інструмент міг нормально працювати, його ріжуча частина повинна бути тверда і стійка проти спрацювання у більшій мірі, ніж оброблюваний матеріал (Різальні інстр.., 1959, 5).

3. у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль).

4. у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження. Великі очі її звузились, і їх гострий, ріжучий блиск витверезив Гната (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 560.