РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці.. Та й різальники подбали, про хороший інструмент (Роб. газ., 16.III 1966, 8); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші.. різальники дроту, гранатометники, які мусили прокласти дорогу іншим (Гончар, II, 1959, 444).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 561.