Слово "різкуватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІЗКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1-5 знач.). Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою… (Гуц., Скупана.., 1965, 22); Різкуватий далекий голос співав весільну пісню (Ю. Янов., IV, 1959, 134); — Бачите, Оппі, він різкуватий, і ви не повинні ображатися (Рибак, Час.., 1960, 660).

Різкува́те сло́во — що-небудь сказане дещо категорично або грубувато. — Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно,відповів Ляшенко,тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова (Собко, Справа.., 1959, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 565.