РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився.. від нападу епілепсії (Фр., V, 1951, 216); Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара — шатенка (Трубл., Мандр., 1938, 3); Байдина хата — край села. Невеличка, нічим не різниться від сусідських (Мушк., Серце.., 1962, 211).
2. рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися. Отак на березі Каяли Брати різнились (Шевч., II, 1963, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 566.