РІЗНОБА́РВ’Я, я, с., рідко. Те саме, що різноба́рвність. А Христина біля нього [Микити], що тобі Наталка Полтавка. У ніжному віночку, у запасці картатій, жовтих чобітках, а за блискучим намистом та різнобарв’ям стрічок і плисової корсетки не видно (Збан., Пеоеджнив’я, 1960, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 567.