РІЗНОСТОРО́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. різносторо́нній. Різносторонність художнього зображення людського характеру небагато буде варта, коли митець не виявить разом з нею того соціального, ідейного, духовного стрижня, яким визначається суть даної особистості (Про багатство л-ри, 1959, 33); Різносторонність таланту Кропивницького особливо розкривається у виставі «Доки сонце зійде» (Збірник про Кроп., 1955, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 570.