Слово "різьблений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІ́ЗЬБЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до різьби́ти. Ну й гарні ж київські парки.. Розкішні, неповторні, мов різьблені рукою талановитого майстра (Дмит., Розлука, 1957, 5); Я, пісні сповнений, не надивлюсь на них, на їхні профілі, мов різьблені з металу (Сос., Солов. далі, 1957, 13); * Образно. З рядків, різьблених геніальними майстрами слова, поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Грим., Син.., 1950, 184); // у знач. прикм. На головній алеї струнка вулиця з яблунь, огороджена різьбленими гратиками (Кучер, Зол. руки, 1948, 117); Барвні зображення богів гарно поєднувалися з різьбленими (Загреб., Диво, 1968, 161); Особливий інтерес мають художні вироби з бивня мамонтаскульптурні фігурки і браслети, прикрашені різьбленим орнаментом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 26); І як приємно зустріти цілу вулицю, поспіль забудовану новими хатами, і зайти у високі двері через різьблений ганок (Ю. Янов., II, 1954, 269); Вони увійшли до великої кімнати з старовинними литовськими меблями з різьбленого нефарбованого дерева (Загреб., Європа 45, 1959, 81).

2. у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний. Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (Гонч., Вибр., 1959, 266); У Кардаша калатало серце, коли він дивився на два-три перших різьблених листочки, що тремтіли при землі (Жур., Звич. турботи, 1960, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 572.