Слово "річ" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІЧ1, ре́чі, ж. 1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата, сокира, ящичок із цвяхами..,усе це ув’язувалося (Тют., Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити чудові речі (Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в маленькій, переповненій речами кімнаті (Перв., Атака.., 1946, 173); // Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ, малюнок чи ще щось бездушне (Збан., Єдина, 1959, 106); Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.. Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в’язвсі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду (Довж., І, 1958, 85); // мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте, будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутковже пора (Л. Укр., II, 1951, 71); Зимові речі; // мн. Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (Коцюб., III, 1956, 272); Зауваживши рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест.Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Смолич, І, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий сідає на водієве місце, заводить мотор (Ю. Янов., І, 1958, 594); // мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда і знаряддям до скульптури (Л. Укр., III, 1952, 86); Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло: німці забрали в нього речі й гроші (Ю. Янов., II, 1954, 38); // Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І дітвора за ним полізе хоч у піч! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59); // Який-небудь предмет, що викликав захоплення. Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в кутку на столику. — Да, оце річ! П’ять червінців!покрутив головою (Головко, II, 1957, 45).

Ре́чі пе́ршої потре́би див. потре́ба.

2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду! а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже, давня то річ… (Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав наш лікар, на фронті річ нормальна (Кол., На фронті.., 1959, 14); // Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня (Коцюб., III, 1956, 165); Як же, мамочко, в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Л. Укр., V, 1956, 405); // у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність. — Агов,кажу,заки нам удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки,онучка в поході велика річ!.. (Ю. Янов., І, 1954, 33); — Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу, ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть калорійно, а це для мого організму теж не остання річ… (Гончар, Тронка, 1963, 173); // Те, що стосується якогось кола питань, пов’язане з ним. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну любов! (Л. Укр., І, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі (Коцюб., І, 1955, 88); // Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах,вона заставить себе, а роздобуде їх (Коцюб., І, 1955, 383).

◊ Ви́ди́ма річ див. ви́ди́мий; Відо́ма річ див. відо́мий; Ди́вна (неми́слима, неприє́мна, звича́йна, даре́мна і т. ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно, даремно і т. ін.). І дивна річхмара скорилась, покірно повернула наліво і розв’язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (Коцюб., II, 1955, 342); Пройти в дверінемислима річ.. Зостається тільки продухвина (Хотк., І, 1966, 116); Складати для себе законинеприємна річ (Ю. Янов., II, 1958, 31); Зві́сна річ див. зві́сний; З яко́ї ре́чі? — чому, на якій підставі? [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Xрапко(сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жонаодна сатана (Мирний, V, 1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться,спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша веселим оком:З якої речі?У мене таке враження (Тют., Вир, 1964, , 160); І́нша річ див. і́нший; Назива́ти (назва́ти) ре́чі свої́ми (їх) імена́ми див. ім’я́; Пе́вна річ див. пе́вний; Приро́дна річ див. приро́дний; Річ неможли́ва див. неможли́вий; Річ нечу́вана (ди́вна, надзвича́йна)! — уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ нечувана! (Коцюб., I, 1955, 399); Світова́ річ див. світови́й2; Стан (си́ла) рече́й — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Мик., II, 1957, 530); [Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина.Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Довж., І, 1958, 373); Ясна́ річ див. ясни́й.

3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Коцюб., III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур’єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Довж., І, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Собко, Скеля.., 1961, 104).

4. Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате [брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов’язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! (Рильський, II, 1960, 303); — Маршируванняклята річ, але ще гіршежиття в казармі (Тулуб, В степу.., 1964, 136); // Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов’язки, є чиїмсь завданням. От ще річ: Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Шевч., II, 1963, 193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтвосусідська річ (Март., Тв., 1954, 210); // мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:] Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба! Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав’ялити? (Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (Коцюб., І, 1955, 446).

◊ В тім-то й річ, що… — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж кажу, що хто не рискує, той шампанського не п’є,збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує,засміявся вузькоокий льотчик (Гончар, Тронка, 1963, 70); В чім (в чо́му) річ? — що трапилось? — Що сталося?кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Гончар, III, 1959, 139). До ре́чі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу. Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не до речі (Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Смолич, Світанок.., 1953, 599); б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої сім’ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці (Л. Укр., V, 1956, 334); Деякі радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли збирав свій любительський передавач (Гончар, Тронка, 1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м’яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма, аби до речі! (Л. Укр., II, 1951, 319); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Коцюб., II, 1955, 286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв’язку з ним. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Коцюб., III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк,до речі, він і був колись моряком (Ю. Янов., II, 1958, 33); Ма́рна річ див. ма́рний; Найпе́рша (пе́рша, головна́) річ — найголовніше, основне. Найперша ж річ була в йогодумати та гадати, як його тут визволитись (Вовчок, І, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річне свіжі сили, що, певно, відіб’ється на роботі (Коцюб., III, 1956, 151); Річ дохо́дить (дійшла́, ді́йде) див. дохо́дити; Річ твоя́ (ва́ша, його́, її́ і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію], як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає плечима):] Річ твоя! Не хочешне кажи (Л. Укр., III, 1952, 141); Річ у то́му (у тім), що… — основне, суть у тому, що… Річ у тому, що цю бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Коцюб., І, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився умінням відгадувати погоду (Хотк., II, 1966, 22).

5. тільки мн., філос. Об’єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись І вже з нічого розбіжність численних речей породити (Зеров, Вибр., 1966, 146).

∆ «Річ у собі́» — за ідеалістичним вченням Канта — те, що існує незалежно від свідомості людини і не може бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися «річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий ланцюг наслідків (Наука.., 11, 1964, 17).

РІЧ2, ре́чі, ж., розм.

1. Те саме, що мо́ва 1-3. — Хто ти, відкіля?допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печариця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тількизаконів я не знаю,законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Мирний, V, 1955, 170).

2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажутьхто мовчить, той ніби двох навчить,Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Гл., Вибр., 1951, 127); [Орест(докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам’ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Л. Укр., II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Фр., XIII, 1954, 294); * Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Воронько, Тепло.., 1959, 37); // Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Н.-Лев., ІІІ, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка:Чи не час уже обідати?..Собача брехня перервала їх річ (Мирний, І, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилипка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Хотк., II, 1966, 60).

◊ Го́стрий на річ (ре́чі) — те саме, що Го́стрий на сло́во (язи́к і т. ін.) (див. го́стрий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дн. Чайка, Тв., 1960, 154); Кува́ти ре́чі недо́брії див. кува́ти1; Ма́зати ре́чі [по губа́х] ме́дом див. ма́зати; Медо́ві ре́чі; Медо́ва річ див. медо́вий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв’язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об’їсти?А таке!лише рукою махнув Давид, посміхаючись.Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Головко, II, 1957, 181).

3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні (Коцюб., І, 1955, 291).

Річ держа́ти — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте і мені, панове, річ держать!Тут обізвалася Лисиця (Гл., Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Л. Укр., IV, 1954, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 576 - 578.