САБАНТУ́Й, я, ч. У башкирів і татар — народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт; // перен., розм. Жорстокий бій; артилерійська підготовка.— Командир дивізіону усвідомив, яку задачу має виконати сьогодні наш артдивізіон? — Так, все зрозуміло: генеральний сабантуй, товаришу полковник (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 7.