САДОВО́Д, а, ч. Те саме, що садівни́к. Кожної зими в колгоспах і радгоспах навчаються сотні виноградарів і садоводів (Літ. Укр., 10.ІV 1964, 1); — Де він живе, цей садовод? — запитав цар. — В місті Козлові, Тамбовської губернії (Довж., І, 1958, 395); Сходяться друзі в саду, запальні садоводи (Рильський, III, 1961, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 13.