САДУКЕ́Ї, їв, мн. (одн. садуке́й, я, ч.; садукея́нка, и, ж.). У стародавній Іудеї — представники релігійно-політичної течії. На майдані гурти потайних прихильників Месії зникли, а надбігла юрба іудеїв, фарисеїв та садукеїв (Л. Укр., II, 1951, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 14.