САКМА́Н, у, ч., с. г. Група маток з ягнятами однакового віку. Кинувся [чабан] до ягняти, взяв його на руки, приніс, поклав до вівці.. — Бач, як ноженята йому покрутило. Інші бігають, вибрикують, а цього щоразу треба підносити до матері, само не встигає за сакманом… (Гончар, Тронка, 1963, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 17.