Слово "самовдоволено" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


САМОВДОВО́ЛЕНО. Присл. до самовдово́лений. — Ну, це справа безнадійна,— сказав Гудзій самовдоволено.Вимога цілком законна!почулись голоси з залу (Головко, II, 1957, 547); Боженька, здавалося, самовдоволено посміхався собі в бороду (Донч., III, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 30.