САМОВИ́ЗНАЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. самовизнача́тися 1. Покликана [партія] сприяти самовизначенню робітничого класу, усвідомленню і виконанню ним своєї всесвітньо-історичної місії (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 9); Художнє самовизначення Коцюбинського проходило під величезним впливом не стільки творчості Франка, як його теоретичних, літературно-критичних і публіцистичних виступів (Вітч., 4, 1963, 157).
2. політ. Волевиявлення певного народу щодо свого національного й державного устрою. Жовтнева революція розбила кайдани національного гніту, проголосила і забезпечила право націй на самовизначення (Програма КПРС, 1961, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 30.