Слово "самодурство" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


САМОДУ́РСТВО, а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура. У повісті [І. Пільгука «Повій, вітре!»] показане навчання Руданського в Шаргородській бурсі, жорстокість і самодурство духовних наставників, які прагнули вбити в учнів найменші людські поривання (Вітч., 2, 1970, 200); Григорій учився вже в шостому класі. Якось-то вчився, перемагаючи самодурство батька (Ле, В снопі.., 1960, 145); Твердий норов без ясної цілі, без знань — то завдаток самодурства (Літ. Укр., 19.VIІІ 1969, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 34.