САМОЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до самозадово́лений. Гітлерівець крокує поруч, як гусак, самозадоволено посміхаючись, зневажаючи все навкруги (Ю. Янов., II, 1954, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 35.