САМОЗАЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., спец. Займатися спонтанно внаслідок посиленого окислення, викликаного припливом повітря або хімічною реакцією. У дуже подрібненому вигляді фосфор самозаймається на повітрі (Хімія, 9, 1956, 93); Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматись і вибухати при гасінні водою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.