САМОКРИТИКУВА́ТИСЯ, у́юся. у́єшся, недок. Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку. Він по-бойовому сприймав критику, самокритикувався, на чомусь виїжджав, щось придумував і в роботі, і в рапортах (Стельмах, Правда.., 1961, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 38.