САМОКРИТИ́ЧНО. Присл. до самокрити́чний. Молодий архітектор Ліда Коваль [із п’єси О. Корнійчука «Платон Кречет»] ще дуже мало знає життя і людей, не вміє самокритично поставитись до себе і своєї праці (Іст. укр. літ., II, 1956, 562).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 39.