САМОСІ́Й, ю, ч., бот., с. г. Те саме, що самосі́в 3. Тюльпан весняний, самосій Збуває вік недовгий свій (Мисик, Верховіття, 1963, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 45.