САМОУТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. самоутве́рдитися, самоутве́рджуватися. За минуле півстоліття радянська кінознавча думка пройшла складний шлях пошуків, самоутвердження (Вітч., 9, 1967, 206); Здатність розподіляти увагу в процесі мислення на об’єкти навколишнього світу і на самого себе є.. важливою складовою частиною того, що в психології називають самоутвердженням підлітка (Наука.., 12, 1968, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 49.