СА́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до саме́ць. Самчики ззивають самочок (Кв.-Осн., II, 1956, 412); Зелені самички клестів і їх червоногруді самчики догодовували вже своє молоде покоління (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 51.