САРАФА́Н, а, ч.
1. Довгий чоловічий каптан особливого крою, який носили за часів давньої Русі.
2. Російське національне жіноче вбрання у вигляді довгої вільної сукні з застібкою посередині, без рукавів. Вона стояла над розкритою скринею, тримаючи в руці квітчастий сарафан, що купив їй після весілля Демид на ярмарку (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 118).
3. Легка жіноча сукня без рукавів, звичайно на шлейках, бретелях, а також сукня такого крою з теплої тканини, яку одягають поверх кофти, светра і т. ін. Софія Марківна, в картатому сарафані, з пишною короною золотого волосся на голові, переступила поріг (Коп., Земля.., 1957, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 58.