САРНЕНЯ́ТКО, рідше СЕРНЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до сарненя́, серненя́. А може, то полохлива сарна з своїми сарненятками почула його присутність? (Кол., Терен.., 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 60.