Слово "сваволя" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВАВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що сваві́лля. Політичні цілі полягали у визволенні всіх народів Росії від ярма самодержавства, кріпосництва, безправ’я, поліцейської сваволі (Ленін, 12, 1970, 56); [Командор:] Права без обов’язків — то сваволя (Л. Укр., III, 1952, 380); Якось само собою перевелась на селі п’яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас (Коцюб., II, 1955, 66); За вчинками Грися просвічувалася сваволя, глузування з обслуги парку (Сенч., Опов., 1959, 150); Об’єктивні закони художньої творчості в тому й полягають, що кожен герой, персонаж, з’явившись на сторінках твору, починає діяти не за особистою сваволею митця, а згідно з законами життя, особливостями свого характеру (Літ. газ., 25.XI 1953, 3); Буржуазна естетика звільняє художника від обов’язку шукати правду і висловлювати її в своїй творчості, узаконюючи.. сваволю, заперечуючи об’єктивні закономірності творчості (Рад. літ-во, 4, 1965, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 64.