Слово "свавілля" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВАВІ́ЛЛЯ, я, с.

1. Необмежена влада, відсутність законності, справедливості. На Сенатській площі ніби досі ще лунає голос декабристів і перший постріл Кю-хельбекера — бунтаря проти деспотичного свавілля царату (Ле, Право.., 1957, 91); Оповідали втікачі про свавілля шляхетське, і від тих розповідей стрільці гнівом запалювалися лютим (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 487); Ян Гус зазнав долі вигнанця, до самої глибини пізнав папське свавілля (Мельн., Папи.., 1960, 37); Його відлюдна вдача не погасила буйної веселості панства, не стримала його невгамовного свавілля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).

2. Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. Соціалістична демократія несумісна з індивідуалістичним свавіллям і анархічним нехтуванням громадянського обов’язку, з будь-якими діями, що завдають шкоди громадським інтересам (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 39); Практичне здійснення вимог навіть ліберального цензурного статуту 1804 р. не виключало свавілля з боку особливо запопадливих цензорів (Матер. з іст. укр. журналістики, 1959, 27); // Відображення явищ реальної дійсності, що грунтується лише на власному, часто спотвореному, сприйнятті, відступ від правди життя (у творах мистецтва тощо). Імпресіоністичному методові, який веде до суб’єктивного свавілля художника і відриву мистецтва від широкого глядача, він [І. Франко] протиставляє вимогу об’єктивного і правдивого відображення дійсності (Мист., 4, 1956, 4); Художник, замість погрозливої войовничості, надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу.. Незважаючи на таке свавілля, Хома, розглянувши свій портрет, був задоволений (Гончар, III, 1959, 230).

3. Свавільна поведінка, свавільний вчинок. Мати Лукія серцем за дочку мліла, застерігала від свавілля (Горд., Чужу ниву.., 1947, 131); Одного разу весною, зо-дягши поверх білизни піжаму, втік [Дорош] із пораненими в місто, щоб поблукати по туманних вулицях Ленінграда.. Його вилаяли за таке свавілля, але лікували справно (Тют., Вир, 1964, 200); Було б добре, якби хтось із учорашніх знайомих опинився в таборі, як він вирушатиме.. Тоді б Нур не наважився на якесь свавілля, побоявся б (Ткач, Арена.., 1960, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 63.