СВА́ТОНЬКО, а, ч. Пестл. до сват1. — Будь ласкав, сватоньку-старику! Ізбий Енея з пантелику, Тепер пливе на морі він (Котл., І, 1952, 66); — Зараз, зараз, сватоньку,— скрикнула Лисичка (Фр., IV, 1950, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 67.