СВЕКРУ́ХНА, и, СВЕКРУ́ХНЯ, і, ж., діал. Свекруха. Я ж тобі, свекрухна, у порога не стояла, Щоб ти мене да без коровок брала (Чуб., V, 1874, 697); А я, молода, усе діло роблю, Усе діло роблю і свекрухні годю [годжу] (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 68.