СВЕКРУ́ШИСЬКО, а, с, зневажл. Те саме, що свекру́ха. [Килина:] Он чоловіка десь повітря носить, а ти бідуй з свекрушиськом проклятим,— ні жінка, ні вдова — якась покидька! (Л. Укр., III, 1952, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 68.