Слово "свистати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВИСТА́ТИ, свищу́, сви́щеш, недок.

1. неперех. Те саме, що свисті́ти 1-4. Опришок біг із лісу й свистав (Хотк., II, 1966, 142); Інспектор безперестану і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Смолич, II, 1958, 81); Під гнівні ворожі покрики ясенівців, під їх погрози почав тікати опришок Марусяк.., а йому услід свистали, тюкали (Хотк., II, 1966, 200); Під оборогом хропів дяк Антін та свистав затабаченим носом (Козл., Ю. Крук, 1950, 71); Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалось (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Ков., Світ.., 1960, 24); Кулі свистали над головами втікачів, але Іванові було не до куль (Коцюб., І, 1955, 351); Над їхніми головами свище батіг, і вони розбігаються, як сполохані горобчики (Тют., Вир, 1964, 69); Закотився місяць в хмари, Свище буря по горах (Пісні та романси.., II, 1956, 39); Навколо вітер свище, і в небі хмари злі… (Сос., Вірші, 1954, 51); [Мати:] Давай серпа, як кажуть!.. (Вириває серпа Мавці з рук і дає Килині, тая кидається на жито і жне, як вогнем палить, аж солома свище під серпом) (Л. Укр., III, 1952, 235).

2. перех. Те саме, що свисті́ти 5. Богиня з радіщ [радощів] танцювала, А Зевс метелицю свистав (Котл., І, 1952, 292); Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію (Фр., VII, 1951, 237).

◊ Ві́тер сви́ще у кише́нях див. ві́тер.

3. неперех. Свистом кликати, запрошувати. Кличе віла і гукає, й свище,— по долинах люди кажуть: «буря!» (Л. Укр., І, 1951, 389); Як побільшають індичата,.. то вона почне на їх гукати, свистати (Мирний, IV, 1955, 294).

Свиста́ти всіх наго́ру, мор.— команда, за якою весь екіпаж судна збирається на верхній палубі для роботи, бою.

4. неперех., розм. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Камінь під ногами ще перед хвилею був сухий, а тепер свище через нього вода (Хотк., II, 1966, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 74.