Слово "своячка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВОЯ́ЧКА, и, ж.

1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (Стеф., III, 1954, 251); // Дружина брата. — Я розумію. На вас чекають невідкладні справи. Ви готуєтесь з моєю своячкою поїхати в Київ. — Бальзак ледь помітно кивнув головою (Рибак, Помилка.., 1956, 118).

2. діал. Родичка. По смерті батька взяла Гаву під свою опіку якась далека своячка, тітка чи стрийна, що жила в Дрогобичі (Фр., III, 1950, 49); Меланія не доводилась жодною своячкою Аркадієві, але все ж родичалася з ним (Вільде, Сестри.., 1958, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.