СВОЄЧА́СНО. Присл. до своєча́сний. Ради повинні своєчасно розглянути всі накази, схвалені зборами виборців, і затвердити заходи щодо їх реалізації (Ком. Укр., 6, 1975, 47); Почуваючи провину, що не подбав своєчасно про доставку пального та змащувальних матеріалів, метушиться [виконроб] між людьми (Гончар, Тронка, 1963, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 100.