Слово "святець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВЯТЕ́ЦЬ, тця́, ч., рідко.

1. Те саме, що святи́й 2. * У порівн. — Дивіться, нині ходять скрізь бідні, мов святці ті, обдерті та голі (Козл., Ю. Крук, 1957, 347).

2. Те саме, що святе́нник. Сиджу в тюрмі, мов в засідці стрілець.. Лис-злодій тут не скромник, не святець.. Тут всяку видно наголо особу (Фр., X, 1954, 148).

3. заст. Жрець. Радіє люд. Божниці димні Від пахощів; здійнявши руки, Святці співають вдячні гімни Своєму божищу Ваалу (Л. Укр., І, 1951, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.