СВЯЩЕ́НИКІВ, кова, кове, церк. Прикм. до свяще́ник; належний священикові. Поки ми дійшли до священикового двору.., то вже сестра Меланія зовсім чуйна була (Вовчок, І, 1955, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 106.