Слово "священнослужитель" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВЯЩЕННОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель релігійного культу (диякон, священик, єпископ) у православній церкві. Олекса згірдно поглянув на священнослужителя, що мішається не в свою справу (Хотк., Довбуш, 1965, 413); Священнослужителям стає чимраз важче людям релігійні теревені правити (Мельн., Коли кров.., 1960, 142); // Взагалі особа, що здійснює богослужіння. У неділю про напад Наполеона Бонапарта.. оповістили священнослужителі по всіх церквах (Бурл., О. Вересай, 1959, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 107.