Слово "свідчитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок.

1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь. [Джонатан:] Свідчусь моїм життям: і я не краще жив (Л. Укр., III, 1952, 76); Богом свідчиться, а чорту душу запродав (Номис, 1864, № 6790).

2. Пас. до сві́дчити 4. Федір Лебедка.. дістав з кишені видану йому довідку, де свідчилось, що він намолотив 600 центнерів зерна (С. Ол., З книги життя, 1968, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 78.