СВІЖОВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е. Який (якого) недавно або тільки що виголили; який недавно або тільки що виголився. Свіжовиголена голова [хлопця] була світло-бузкового кольору (Перв., Дикий мед, 1963, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.