СВІЖОВИ́РУБАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що вирубали. На свіжовирубаних чагарях, де ще з тиждень тому підготували місце для корчування, я побачив старого Хорбута (Мур., Бук. повість, 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.