СВІЖОЛАКО́ВАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що полакували. Повернулася [Лідка] до вікна і почала рисувати гострим нігтем якісь геометричні фігури на свіжолакованій віконній рамі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.