СВІЖОСКО́ШЕНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що скосили. У корівникові пахло теплим парним молоком, свіжоскошеною конюшиною і соняшниковою макухою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 82.