Слово "світання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВІТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. світа́ти. На сході почала виступати м’яка смуга світанку. Поволі вона розповзлася по небі синюватим серпанком, а ще за хвилину почалось світання — стало зовсім видно коні, дорогу, ліс (Досв., Вибр., 1959, 91); Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою… Її не по літах зростання, Її завзяття і красу, Хвилини тихого світання, Коли дерева п’ють росу (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 47).

2. Те саме, що світа́нок. Не козак і не Галя схаменулися, що вже близько світання, а наддніпровська чайка почула й пронеслася з кигиком понад Дніпром (Вовчок, І, 1955, 317); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (Стельмах, І, 1962, 574); Ми самі наодинці з собою ніяк не відчуваємо себе старими, і ровесники наші залишаються в нашій уяві такими, якими ми бачили їх на світанні свого віку… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 64); Вона, вже колись зранена на світанні своєї молодості невдячним коханням,.. знову лишиться з своєю любов’ю самотня й скривджена (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 57); * Образно. Ніч здається не ніч, Бо на серці у мене світання (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26); * У порівн. Очі чисті, як світання, Щаслива юності пора! (Нагн., Вибр., 1950, 64).

◊ Благословля́тися (благослови́тися) на світа́ння — те саме, що Благословля́тися (благослови́тися) на світ (див. благословля́тися). — Розказуйте швиденько, бо незабаром вже на світання благословиться, то й не встигну я поради вам дати (Вовчок, VI, 1956, 268); Від (од) світа́ння до смерка́ння (до смерку́) — те саме, що Від (од) світа́нку до смерка́ння (до смерку́) (див. світа́нок). Жінка Гельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (Коцюб., III, 1956, 8); Вона працювала з жінками на рядках [кукурудзи] від світання до смеркання (Вол., Озеро.., 1959, 53); Що й казати, мало не увесь вік бідна людина ятрить своє серце. Ще в пору юності й вона сподівається хоча б копійчаного щастя: мати якийсь теплий куток, хліб на столі, чоботи на ногах.. І за це тяжко товчеться по роботах і відробітках од світання до смерку (Стельмах, І, 1962, 187); Займа́тися (зайня́тися) на світа́ння див. займа́тися2; На світа́нні — те саме, що На світа́нку (див. світа́нок). Ось рушило небо, позеленивши на світанні наші обличчя (Коцюб., II, 1955, 363); Десь уже на світанні в широкій балці все одразу спинилося. Попереду розбомбило місток (Баш, На.. дорозі, 1967, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 87.