СВІТЛОФО́Р, а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах. На розі, ніби в скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі в світлофорі миготить то зелене, то червоне, то жовте кружальце (Коп., Земля.., 1957, 47); // Світловий сигнальний пристрій на різних машинах, приладах і т. ін. Світлофор доменної печі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 94.