СВІТУ́Н, а́, ч., ент., діал. Світляк. * Образно. Вовки бігли мовчки, нечутні, невидимі, примарливо-безтілесні. Тільки летіли.. світуни вовчих очей (Загреб., Шепіт, 1966, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 97.