СВІЧНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що свічкови́й. — Розказують люди, що.. переговори веде [Яків], свічну фабрику дума заводити (Мирний, І, 1954, 222); — Мисліть, други, — узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 98.