СЕЗО́ННО. Присл. до сезо́нний. Прибулих оглядав Санжар і прикидав резонно, хто з них на все життя шахтар, а хто прибув сезонно (Дор., Три богатирі, 1959, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 110.