СЕЙСМО́ГРАФ, а, ч. Прилад для автоматичного безперервного запису та вимірювання коливань земної кори, що виникають під час землетрусів і вибухів. Досліджують землетруси з допомогою приладів, що точно фіксують час, силу, тривалість, кількість і напрям струсів. Ці прилади називаються сейсмографами (Курс заг. геол., 1947, 189); * Образно. Література — це сейсмограф суспільних процесів свого часу (Літ. Укр., 22.II 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 111.