СЕЙФ, а, ч. Вогнетривка сталева шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т. ін. Він був багатою людиною, у нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (Загреб., Європа. Захід, 1961, 104); [Вересай:] Секретні документи, що ви взяли в партійному комітеті, у вас? [Бережний:] У мене. Я не встиг їх прочитати.. Вони в сейфі (Мик., І, 1957, 396); Порався [пан] в сейфі, і Задорожний одним лише оком встиг помітити: на поличках купою лежали золоті й срібні персні, медальйони, ланцюжки… (Петльов., Хотинці, 1949, 22); // Приміщення, пристосоване для зберігання цінних предметів. Підземний сейф.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 112.